.

Поради для батьків

Першi шкiльнi невдачi: їхні причини та шляхи подолання

 

Кожна, навiть мaленька людина, неповторна, у неї свiй внутрiшнiй свiт, своi iнтереси, своi можливостi та здiбностi. Головне завдання батькiв - разом iз педагогом органiзувати навчання таким чином, щоб дитина iз задоволенкям вiдвiдувала школу, пiзнавання навколишнiй свiт i, звичайно, добре навчалася.

Однак слiд звернути увагу на тi моменти, якi допоможуть пiдтримати iнтерес до навчання:

По-перише, вступ до школи мае передувати робота з пiдготовки дитини до навчання у школi. Очiкування батькiв стосовно успiхiв дитини в школi можуть не виправдатися, якщо вони при її пiдготовтленостi до школи не врахували всiх аспектiв цiei готовностi.

По-друге, батьки забов'язанi мати вiру у свою дитину. Це не означае, що вони готовi до самостiйностi. Звичайно ж, не можна очiкувати вiд дитини, щоб вона одразу ж робила так добре, як вам хотiлося б. Основне, на що повиннi нацiлювати увагу батьки - це виховання в дитинi вiдчуrгя вiдповiдальностi за те, що вока робить. Наявнiсть таких почутгiв е запорукоЕо успiхiв у навчаннi. Спочатку дii дитини незграбнi й неспритнi, отриманий результат ще далекий вiд бажаного. Проте дii дитини заслуговують на схвалення: «Ще трохи повчишся - i зовсiм буде чудово», «Ти все правильно робиш, просто ось так буде ще краще. Спробуй ще раз» i т.д. Також необхiдно пояснити дитинi, наскiльки важливо доводити розпочату справу до кiнця на практицi. Наведiть приклади, що коли вчитель не пояснить новий матерiал, то учнi не зрозумi~оть його; робiтники не вiдремонтують до кiнця меблi, тодi учнi будуть сидiти за зламаними партами i т.д. Не намагайтеся змусити дитину робити те, що вона ке доробила, не кричiть, не погрожуйте. Спробуйте мирно i довiрчо поговорити: «Ти стомився, я розумiю. Трохи вiдпочинь i продовжуй», «Хочеш лодивитися мультфiльм, подивися, але потiм обов'язково треба продовжити» i т.д.

 

По-трете, необхiдно проводити всiй сiм'i час разом. Уже доведено, що

багато проблем зкикають, коли дiти проводять iз батьками багато особистого

 

часу: спiльнi прогулянки, сiмейнi

свята,

вiдвiдування

театру, i т.д. Разом

проведений час дозволяе батькам

краще

прислухатися

до думдк i почуттiв

 

дитини. Часто помилково батькам здаеться, що оскiльки дитина ще мала, нiчого важливого вона сказати не може, отже, не слiд втрачати часу. Спробуйте привчити себе уважно вислуховувати дитину. Нехай вона обговорюе з вами yci проблеми, що виникли в школi. Причому, якщо дитина дiлиться тим, що на даний момент її найбiльш хвилюе, не лайте ii за якiсь помилки чи прорахунки. Спробуйте вiдреагувати так, щоб зорiентувати ii, як поводитися в майбутньому. Таким чином, ви покажете свою зацiкавленiсть в успiхи дитини та вiру в ii здiбностi. Це для дитини кращий стимул.

Треба врахувати, що при вступi до школи в дiтей можуть виникнути страхи, причини яких бувають рiзними, але вони можуть лежати в основi невдач дитини.

У такий спосiб домогтися бажання дитини вчитися, можна якщо:

- етворювати в дитинi вiдчуття просування вперед, переживання успiхiв у дiяльностi; для цього треба правильно пiдбирати завдання, якi вона зможе виконати i одержати заслужену похвanу;

- використовувати всi можливостi мaтepiaJiy для того, щоб зацiкавити дитину, ставлячи проблеми, створюючи проблемнi ситуацi'i, активiзуючи самостiйне мислення;

- органiзувати спiвробiтництво з дитиною, здiйснюючи взаемодопомогу i взаемоконтроль.

Оволодiння знаннями й умiннями вiдбуваеться лише в наслiдок власноi навчально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв, яка мае бути певним чином органiзована. Необхiдно крок за кроком привчати кожFiого учня до такого застосування набутих знань, умiнь та навичок на практицi, яке вимагае виявлення бiльшоi самостiйностi, iнiцiативи, наполегливостi, бiльших зусиль для подолання труднощiв.

Нижче наведенi деякi поради батькам молодших школхрiв, що пропонуються психологами i педагогами.

  1. Вранцi пiднiмайте дитину спокiйно, з усмiшкою та лагiдним словом. Не згадуйте вчорашнiх прорахункiв, особливо незначних, нё вживайте образливих слiв.
  2. Не пiдганяйте, розраховуйте час — це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирiшили — дитина в цьому не винна.
  3. Вiдправляючи дитину до школи, побажайте iй успiхiв, скажiть кiлька лагiдних слiв, без застережень: «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було зауважень!» тощо.
  4. забудьте вираз: «Чи був ти чемним?». Зустрiчайте дитину спокiйно, дайте iй розслабитися (згадайте, як вам важко пiсля наriруженого робочого дня). Коли дитина збуджена i хоче з вами чимось подiлитись, не вiдмовляйте iй у цьому, вислухайте, це не забере багато часу.
  5. Якщо дитина замкнута, ii щось турбуе, не каполягайте на поясненi її стану, нехай заспокоiться, тодi вона все сама розкаже.

б. Зауваження вихователя вислуховуйте не в присутностi дитини.

Вислухавши, ке поспiшайте влаштовувати сварку. Говорiть з дитиною спокiйно.

  1. У спiлкуваннi з дитиною не вживайте умовних речень: «Якщо ти будеш добре поводитися, то...».
  2. Впродовж дня знайдiть (постарайтеся знайти) пiвгодини для спiлкування з дитиною. В цей час найважливiшими повиннi бути справи дитини, ii бiль, ii радощi.
  3. У сiм'i повинна бути едина тактика спiлкування всiх дорослих iз дитиною. Bci розбiжностi щодо вьtховання дитини узгоджуйте без неi. Коли щось не вдаеться, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати лiтературу для батькiв, там ви знайдете багато корисного.
  4. 10.Завжди будьте уважним до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує:
  5.   головний бiль, поганий стан. Найчастiцiе це об'ективнi показники
  6. втоми, перенавантаження.
  7. 11.Навiть дiти 7-8 рокiв люблять казки, особливо перед сном, або пісню,
  8. лагiднi слова. Не лiнуйтеся зробити це для них. Це ix заспокоiть, знiме напруження, допоможе спокiйно заснути, вiдпочити. Не нагадуйте перед сном про неприемнi речi, про роботу. Завтра новий день, дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому iй повиннi батьки своiм добрим ставленням.