.
 
.

До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

Головна

   Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка.     Він уперше заявив про себе як поета, видавши невелику збірку поезій, що мала назву "Кобзар", яка стала символічною і дала друге ім'я поетові.     Із полум'яних творів Кобзаря весь світ дізнався, що є така прекрасна країна — Україна, з чудовим, добрим, роботящим народом, прекрасною мовою, піснями, героїчною і трагічною історією.     Тарас Шевченко підніс українську мову, поезію до світового рівня. Про неоціненну роль великого поета в цьому написав Володимир Самійленко у вірші "Українська мова", який присвятив пам'яті Т. Г. Шевченка.     Наша мова — то чудовий діамант, що лежав на дорозі, прибитий пилом, ніким не поміченим. Але знайшлася людина, яка підняла той скарб, витерла його від пилу і вставила у коштовний вінець. І сталося диво — камінь той засіяв ясним промінням, дивуючи весь світ своєю красою. Людина та — Тарас Шевченко, а коштовний діамант — то наша мова.     Син своєї землі, великий поет із болем і співчуттям писав про рабське становище покріпаченого рідного народу і свій талант присвятив боротьбі за його визволення:  ...Возвеличу  Малих отих рабів німих,  Я на сторожі коло їх  Поставлю слово.     Величною і трагічною постає історія України зі сторінок поетового "Кобзаря". Автор прославляє лицарів-запорожців — оборонців народної волі, борців за свободу рідної землі.     Гайдамаки, які царськими істориками або замовчувалися, або спотворено зображувалися як розбійники, злодії, "пятно в нашей истории", в поезії Шевченка — мужні народні месники. Завдяки йому "розбійники" стали героями.     Особлива тема у творчості поета — доля його рідної землі, доля України. Скільки прекрасних поетичних шедеврів оспівують невимовну красу української природи:     Здається — кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная Вкраїна. Але, пишучи із замилуванням про красу рідної природи, поет ніколи не забував про страждання пригноблених людей, що жили на тій землі. Усі його думи і помисли — про визволення рідного народу від віковічного ярма, про оновлення землі. Врага не буде, супостата,  А буде син, і буде мати  І будуть люде на землі! Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля! Ці пристрасні рядки Василя Симоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка — поета і людини. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. Не тому, що він кращий від інших, — у ньому наша історія, реальність і найпотаємніші мрії. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна. Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім'ї кріпаків. З дитинства був допитливим, любив малювати, співати. Тарасові було дев'ять років, коли він, Катря, Ярина, Марія, Микита і Йосип залишилися без матері. Батько одружився вдруге. Мачуха мала трьох своїх дітей, і життя в хаті стало нестерпним. Коли ж через два роки помер і батько, хлопець пішов у найми. Тарасові дуже хотілося вчитися. Але шкільний дяк, до якого найнявся малий за можливість навчатися, виявився п'яницею і змушував його красти. Хлопець знайшов собі нового вчителя — маляра, але Тараса приставили козачком до пана. Це була нудна робота: цілими днями чекати, поки господар забажає люльку чи склянку води, яка стоїть поряд з ним на столі. Нехтуючи забороною, Тарас таємно перемальовував картини зі стін панського будинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися на «кімнатного живописця». У 24 роки друзі викупили Тараса з кріпацтва. Він з великим завзяттям узявся за науку. Навчаючись у Петербурзькій академії художеств, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною. Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів — «Кобзаря», який «вибухнув, мов джерело чистої холодної води, заяснів невідомою доти в українському письменстві виразністю, простотою і поетичною грацією вислову». Поезія Шевченка не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати й малювати. Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка — «Буквар південноруський», складена із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Ця книжка для учнів недільних шкіл була першою дитячою демократичною читанкою в Україні. 10 тисяч примірників книжки було видано власним коштом поета. Продавалися вони лише по 3 копійки, щоб їх могли купити й найбідніші селяни. «Буквар» став найкращим дарунком для дітей, яких поет щиро любив. Шевченкові поезії «Маленькій Мар'яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої...», «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вода з-під явора» та десятки інших стали улюбленими творами багатьох поколінь дітей. Мріяв поет написати й інші підручники для початкової школи, викладати малювання в Київському університеті. Однак передчасна смерть не дала йому здійснити своїх планів. Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину поета перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева. Віримо, немає в Україні такої людини, яка б не знала й не любила творів Шевченка. Він був поетом волі в час неволі, Поетом доброти в засиллі зла. Була у нього незвичайна доля, Та доля Україною була. Д. Павличко

План заходів

Заходи

Концерт "Т.Г.Шевченко і музика"

 

18 березня 2014 року на базі Харківської гімназіїї № 163 відбувся концерт Харківської філармонії для учнів 5-10 класів до 200-річчя від дня народження Великого українського поета Т.Г.Шевченка "Шевченко і музика". 

14.03.2014 учителем української мови та літератури Снісаренко Наталією Володимирівною та учнями 7-Б класу було організовано та проведено шевченківський вечір "Іду з дитинства до Тараса" до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

13.03.2014 учителем української мови та літератури Бондаренко Ларисою Вікторівною та учнями 5-А та 5-Б класів була організовано та проведено конкурс читців "Тобі, Великий Кобзарю" до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

12.03.2014 учителем Закліківською Тамарою Павлівною та учнями 9-х класів проведено виховний захід "Шевченкове слово в віках не старіє"

до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

 

11.03.2014 учителем української мови та літератури Пилипчук Світланою Юріївною та учнями 6-А класу була організована та проведена літературно - музична композиція "Незламний дух Кобзаря"до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка.

12.02.2014 учителем української мови та літератури Бондаренко Ларисою Вікторівною проведено відкритий урок у 5-Б класі за темою "Тарас Шевченко. Розповідь про поета. Україна - частина Шевченка"

Учнями була підготовлена виставка збірок Кобзаря

Працюючи в групах, учні поглибили свої знання про життя і творчість письменника, ознайомилися зі спадщиною Шевченка-художника

Діти зробили свої ілюстрації до творів Т.Г.Шевченка, намалювали його портрети

Скубак Катерина

Сокарєва Діана (5-Б), Маренич Анастасія (5-А)

 

Методичні матеріали

До 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка (дивись брошуру)

Тарас Григорович Шевченко (презентація)

Юність та дитинство (презентація)

Тарас Шевченко. Розповідь про поета.

Україна – частина Шевченка

Мета:

навчальна: систематизувати знання учнів із теми, поглибити знання школярів новими фактами з біографії Т. Шевченка; розвивати мовлення дітей, аналізувати твори, виробляти літературні смаки, прищеплювати любов до літератури, поповнювати та активізувати словниковий запас учнів;

розвиваюча: спираючись на слайд, домогтися розвитку не тільки інтелекту, а й душі; аналізувати прочитане, формувати головну думку, зв’язне мовлення, мислення;

виховна: виховувати любов до рідної мови, рідного слова, традицій нашого народу, бути справжнім патріотом України.

Тип уроку: формування й вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, роботи, виготовлені до Шевченківських свят, малюнки учнів до творів Шевченка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

а) привітання

б) визначення теми, мети, очікуваних результатів.

в) ПП: Україна – частина Шевченка?

Учні повинні: знати: біографію. Т.Г. Шевченка

Вміти: виразно читати вірші Т. Г. Шевченка. Відтворювати настрій пейзажних поезій.

Заздалегідь учні класу формують чотири команди, виготовляють емблеми (кожна команда - різні), які презентуватимуть (відбиватимуть) тематику уроку.

Слово вчителя:

Дорогі діти, сьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про світоча нашого народу, великого сина України, славного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Ми не просто вшановуємо пам'ять геніального поета, а й намагаємося відчуте його невмируще слово серцем, повірити йому, бо кому ж тоді вірити як не Шевченкові, він віддав своє життя Україні,  за нас із вами, за те, щоб ми були вільними, гордими людьми.

Кобзарем його ми знаємо

Так від роду і до роду

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

 

Вчитель: Зараз, виконуючи завдання, ми детально опрацюємо життєвий шлях Т.Г. Шевченка. Кожна команда отримає питання з біографії поета і після короткого обговорення дасть відповідь. Сьогодні працюватимуть такі команди: Козачки, Кобзарики, Букварики, Тарасики

 Питання І команді «Козачки»

 

1. Коли і де народився Т.Шевченко?  (14 березня 1814 року, село Маринці)

2. Ким був батько поета за соціальним статусом? (Кріпаком)

3. Коли і в кого почав Тарас навчатися грамоті?  (У пана Енгельгарда)

4. Скільки братів і сестер було у Тараса Шевченка?  (У нього було 2 брати і 5 сестер)

 

 

 

 

Питання ІІ команди «Кобзарики»

1. Членом якого братства був Шевченко?   (Кирило-Мефодіївського)

2. Прізвище пана кріпаками якого були Шевченки?   (Енгельгард)

3. Ім’я улюбленого Тарасового діда?  (Іван)

4. Коли Тарас був викуплений із неволі?  (22 квітня 1838 року)

 

 

Питання ІІІ команди «Букварики»

 

1. Як називається збірка поезій Шевченка? («Кобзар» 1840р.)

2. Ім’я сестри яка для Тараса була другою матір’ю. (Катерина)

3. Село, у якому провів дитинство Шевченко? (Кирилівка)

4. У якому році помер Шевченко і де його було поховано?

(10 березня 1861 року, Петербург, Смоленське кладовище)

 

                                                            Питання ІV команди «Тарасики»

 

1. Коли і де Тарас був перепохований?  (22 травня 1861 року, Чернеча гора, поблизу Канева)

2. Річка біля якої похований поет  (Дніпро)

3. Ім’я дівчини, подруги дитячих літ Тараса.  (Оксана)

4. Скільки років провів Тарас Григорович на засланні?  (10 років, 1847 – 1857рр.)

 

  

Слово вчителя: Найкращим пам’ятником Тарасові є живе слово народу. Яке влучно відобразилося в прислів’ях  та приказках про Тараса.

У цьому завданні в прислів’ях та приказках слова переставлені місцями, треба правильно скласти речення, і записати.

 

1. З Шевченком набирається той знається, розуму хто.

(Хто з Шевченком знається, той розуму набирається)

 

2. Прочитав, Шевченка хто став багатший серцем.

(Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став)

 

3. Тараса – наша слово окраса і зброя.(Слово Тараса – наша зброя і окраса)

 

4. Слово живе Тарасове здорове і   (Тарасове слово живе і здорове)

 

Слово вчителя: 10 років Т.Г. Шевченко був на засланні, був відірваний від рідного краю. Та ні на хвилину він не забував про свою Україну, серцем тягнувся до неї.

     Спочатку поет потрапляє в каземат Петропавловської фортеці в місті Петербурзі.

Сидячи тут, у цьому похмурому місці, поет уявляв рідну Україну з її квітучими садами, безмежними ланами, синіми ріками. Так у 1847р. з’явилася поезія «Садок вишневий коло хати…».  Слова цієї поезії покладені на музику М.Лисенком. 

 

Прослуховування пісні, вірш напамять

 

 Повторення відомостей з теорії літератури.

1) Віршована мова, рима, строфа, віршований ритм.

2) Художні засоби мови: метафора, епітет, порівняння.

 

Троп

Визначення

Приклади

Епітет

 

Від гр. «еріtheton» — додаток. Художнє означення найбільш суттєвої риси явища або пред­мета, які зображуються. Епітет може виражатися різними час­тинами мови.

«Береза плакуча», «сві­те вольний, несповитий», «грім залізний», «синь про­зора»

 

Метафора

 

Від гр. «metaphora» — перене­сення. Вид тропа, що побудо­ваний за принципом подібнос­ті, грунтується на зображенні предметів за різними ознаками

Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила (Леся Українка). Спив я горя повний келих (П. Грабовський)

Порівняння

 

Пояснює малознайомий пред­мет через зіставлення його з іншим, більш знайомим, предметом або явищем

Зашипіли, мов гядюки (Т. Шевченко). Привітаю вас, як діток (Т. Шевченко)

 

Аналіз поезії «Садок вишневий коло хати…»

 

• Чи є у цьому вірші художні засоби мови (метафори, епітети, порів­няння)? (У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні посіпає перед нами в усій красі. Про такі твори го­ворять, що вони написані так майстерно, що майстерності не вид­но зовсім.)

• Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)

• То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім'ю, що вечеряє коло хати, вечірню зі­роньку...)

• А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкуван­ня соловейка, тишу...)

 

!!! Звертаю увагу!!! У цій поезії найменша кількість художніх тропів

 

Визначення віршованого розміру (ямб),  виду римування

 

Учитель.  10 років заслання, 10 років служби рядовим солдатом – таке покарання для Т.Г.Шевченка за його бунтівничу поезію. 10 років без права писати і малювати. Але, перебуваючи в Оренбурзьких степах, Тарас Григорович продовжує писати, малювати. В 1849 році на Кос-Аралі, куди поету пощастило потрапити з науковою експедицією як художнику, написаний вірш «За сонцем хмаронька пливе…».

 

Виразне читання вірша.

Евристична бесіда з елементами дослідження:

1. Чи можемо цей вірш віднести до пейзажної лірики? Доведіть.

2. Які настрої передає вірш?  Якими фарбами змалював настрій поет?

(І – спокій –  синій, рожевий;  ІІ – тривога, сум, відчуття небезпеки – сивий (сірий), червоний, тьма (чорний); ІІІ – надія, очікування – світ (білий) ).

Учитель. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, яка асоціюється з явищами природи за допомогою кольорів. А за допомогою яких художніх засобів створено виразну поетичну палітру?

Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку ро­жевую, туман сивий, тьмою німою.

Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове, серце одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу.

Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти.

Визначаємо віршований розмір (ямб з елементами пірихію)

4. Гра «Доміно».  (На одних картках написані назви художніх засобів, а на інших – приклади художніх засобів із вірша. Завдання учнів правильно поєднати назви із прикладами).

Назви художніх засобів.              

 

Приклади художніх засобів.

 

Епітет.

 

 

1. Червоні поли, синє море, рожевою пеленою, туман сивий, тьмою німою.

 

Метафора.

 

2. Хмаронька пливе, поли розстилає, сонце спатоньки зове, туман закриває море, тьмою оповиє душу.

 

Порівняння.

 

 3. Покриває рожевою пеленою, мов мати дитину; туман, неначе ворог; ждеш …, мов матері діти.

 

Зменшено-пестливі слова.

 

4. Спатоньки, хмароньку рожевую.

 Підбиття підсумків гри.

Учитель. Ви знаєте, що Т.Г.Шевченко відомий не лише як поет, а і як художник. В експедиції на Кос-Арал він багато малював. Давайте переглянемо деякі його акварелі.

 

 

 

 

 

 

 

(Перегляд комп’ютерної презентації «Шевченко – художник » (картини «Місячна ніч на Кос-Аралі»,

«Острів Чекан-Арал», «Низький берег острова Ніколая», «На березі Аральського моря»).

 

 

 Який настрій, асоціації у викликали у вас переглянуті картини?

 Чи можна знайти схожість між переглянутими картинами та поезією «За сонцем  хмаронька пливе…», між словом і фарбами?

 

 4. Підсумок уроку.

Метод «Рюкзак» (Учні беруть із барвистого рюкзака аркуш з незакінченим реченням і доповнюють написане).

·        Мене здивувало …

·        Сьогодні я дізнався (дізналась) …

·        Мені було цікаво …

·        Я зрозумів (зрозуміла), що …

·        Урок дав мені для життя …

·        Мені захотілося …

 5. Оцінювання роботи учнів на уроці.      

   Слово вчителя: А тепер підіб’ємо підсумки.

На початку уроку кожна команда отримала картку з таблицею для підрахунку балів.

 

Завдання

Максимальна кількість балів

Фактична кількість балів

1

Біографія Шевченка

2

 

2

Прислів’я та приказки

2

 

3

Визначення худ. засобів

2 + 2

 

4

Визначення вірш розміру

2

 

5

Доміно

2

 

 

6.  Домашнє завдання.

 Вивчити напам’ять вірші  «Садок вишневий коло хати…», «За сонцем хмаронька пливе…». Намалювати ілюстрацію до одного з віршів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Увага! Конкурс

Відповіді надавайте до 206 кабінету.